Філадельфійський залізничний міст у Відні – це не просто інженерна споруда, що перетинає Дунайський канал. Його історія є відображенням епохи стрімкого розвитку залізничного транспорту, промислової революції та міських трансформацій кінця ХІХ століття. З моменту свого закладення він став ключовою ланкою у транспортній інфраструктурі австрійської столиці, свідком багатьох історичних подій та архітектурною домінантою свого часу. Ця стаття простежує захопливий шлях становлення та еволюції Філадельфійського залізничного мосту, розкриваючи його значення для Відня та його мешканців. Далі на viennafuture.eu.
Як з’явився міст: шлях від кам’яних арок до сучасного транспортного вузла
У гамірному 12-му районі Відня височіє Філадельфійський міст. Це не просто переправа через колії Південної залізниці, це жива історія, що відображає розвиток міста, його транспорту та інженерної думки протягом майже двох століть. Сьогодні це ключовий вузол, що зв’язує різні частини Відня, пропускаючи через себе трамвайні лінії, міські автобуси та навіть частину автостради B12. Але перш ніж стати таким, міст пройшов довгий шлях трансформацій.
Історія Філадельфійського мосту розпочалася не з амбітних проєктів, а з нагальної потреби. У 1841 році, коли прокладалася Південна залізниця, важливо було зберегти Liesinger Weg – давній шлях, що з’єднував Баден з Віднем. Щоб уникнути незручних ухилів на залізниці, було вирішено побудувати міст. Так, у тому ж 1841 році, одночасно із запуском залізниці, з’явився перший кам’яний міст із чотирма арками, що перетинав колії під косим кутом. Він став першою постійною спорудою на цьому місці.
До будівництва Південної залізниці (1839-1841) ця місцевість була незабудованою. На двох схилах гірського хребта Вінерберг – Лаер-Берг були лише поля, луки та ліси.
Епоха залізничного буму та розширення міста
XIX століття було часом стрімкого розвитку залізниць, і це не могло не позначитися на Філадельфійському мосту. Вже у 1860 році будівництво сполучної лінії з Південною залізницею вимагало збільшення кількості колій, а отже, й нового мосту. У 1861 році стару кам’яну конструкцію знесли, замінивши її тимчасовим рішенням, яке у 1863 році поступилося місцем новій залізній конструкції, розташованій вже під прямим кутом до колій.
На початку XX століття Відень стрімко розростався, приєднуючи до себе передмістя, такі як Майдлінг. Це вимагало чергової модернізації транспортної інфраструктури. Так, у 1910 році було відкрито третій міст, який вперше отримав трамвайні колії. Це дозволило трамвайній лінії 62 припинити використання мосту Баднер-Бан, розташованого трохи на схід, що значно оптимізувало рух.
Як Філадельфійський міст у Відні отримав своє ім’я?
Серед вузеньких вулиць Відня ховається цікава історія про незвичайну назву Філадельфійського мосту. Вона не пов’язана з жодним історичним діячем чи важливою подією безпосередньо у Відні, а радше веде за океан – до міста Філадельфія.
Все почалося у далекому 1838 році, коли для новозбудованої Віденсько-Ґлогніцької залізниці (пізніше відомої як Південна залізниця) був замовлений перший паротяг. Цей локомотив, що вирізнявся своєю здатністю долати значні підйоми, був виготовлений американською компанією Norris у місті Філадельфія. Проєкт його розробляв австрієць, на ім’я Санно, який провів у Філадельфії 35 років. У серпні 1838 року “Філадельфія” прибув до Відня і 31 серпня успішно здійснив свій випробувальний рейс. У ті часи всі локомотиви отримували власні імена, і цей був названий на честь міста свого походження – “Філадельфія”.
Перший міст на цьому місці, побудований у 1841 році, спочатку не мав офіційної назви. Проте неподалік, на Meidlinger Hauptstraße, вже функціонував популярний заїжджий двір, що також мав ім’я “Філадельфія”, вшановуючи легендарний локомотив. Був навіть ще один заклад – “Gasthof zur Stadt Philadelphia”. Завдяки цій близькості та популярності назви локомотива, мешканці Відня невдовзі почали неофіційно називати й міст “Філадельфійським”.
У 1972 році відбулася важлива адміністративна зміна: Філадельфійський міст був переданий Федеральному управлінню автомобільних доріг. Завдяки цій угоді, відповідальність за його утримання та експлуатацію перейшла до муніципалітету Відня, що стало ключовим моментом у його подальшій історії.
Народна назва настільки прижилася, що під час інтеграції передмість у склад Відня, між 1890 та 1892 роками, міська адміністрація офіційно закріпила за мостом ім’я “Філадельфійський міст”. Це сталося саме тоді, коли в експлуатацію ввели другий міст на цьому місці. Цікаво, що нинішній міст є вже четвертою спорудою, що має це історичне ім’я.
Цікаво! Навіть після десятиліть та поколінь, назва “Філадельфійський міст” залишалася настільки впізнаваною, що її використали для станції метро U6, відкритої поруч із мостом у 1989 році. Хоча пізніше, у 2013 році, станцію перейменували на “Bahnhof Meidling” (залізничний вокзал Майдлінг), легендарний локомотив “Філадельфія” і його тезка-міст назавжди вписані в історію та географію Відня. Цей незвичайний зв’язок між австрійською інженерією, американським виробництвом та народною пам’яттю робить історію Філадельфійського мосту по-справжньому унікальною.
Відновлення після війни та сучасність
Друга світова війна не помилувала Філадельфійський міст, який зазнав значних пошкоджень. Його відновили, але час та інтенсивна експлуатація невблаганно давали про себе знати. У 1975 році міст довелося закрити для транспорту через його занедбаний стан, дозволивши пішоходам перетинати його лише по центру. Необхідність нового будівництва була очевидною.
Четвертий, сучасний Філадельфійський міст, був відкритий у 1978 році. З того часу його активно використовує компанія Badner Bahn, а їхній власний міст став непотрібним і був демонтований.
Значна трансформація району навколо мосту відбулася у 1989 році з продовженням лінії метро U6, яка приєдналася до станції Відень-Майдлінг. Будівництво нової станції метро та її завершення до 2009 року значно покращило район як потужний вузол громадського транспорту. Що ж до приватного транспорту, то Філадельфійський міст отримав значне полегшення після відкриття у 1966 році мосту Вінерберг, що пролягає на 300 метрів західніше над Південною залізницею. Це дало змогу розвантажити рух.
Сьогодні Філадельфійський міст є яскравим прикладом того, як інженерні споруди можуть еволюціонувати разом із містом, слугуючи його потребам протягом століть. Його історія – це розповідь про адаптацію, відбудову та постійне прагнення до покращення транспортної інфраструктури Відня.
Як бережуть пам’ять про локомотив у Відні?
Пам’ять про історичний локомотив “Філадельфія” у Відні дбайливо зберігається. На будинку за адресою Darnautgasse 2 можна побачити сграфіто з написом: “Im Jahre 1838 wurde hier die Lokomotive “Philadelphia” erprobt” (У 1838 році тут був випробуваний локомотив “Філадельфія”). Крім того, у Технічному музеї Відня представлена детальна модель цього локомотива, що дозволяє відвідувачам зануритися в історію розвитку залізничного транспорту Австрії.
Джерела: www.meinbezirk.at, www.geschichtewiki.wien.gv.at, www.stadtbekannt.at, austria-forum.org