Відень, місто, просякнуте історією та мистецтвом, стало одним із ключових центрів, де зароджувалася та розвивалася фотографія. Історія фотографії у Відні є багатогранною та відображає технічний прогрес, культурні зміни та мистецькі пошуки від середини XIX століття до сьогодення. З моменту появи перших експериментів зі “світлописом” у ХІХ столітті й до наших днів, австрійська столиця була не просто тлом, а активним учасником цієї візуальної революції. Тут народжувалися новаторські ідеї, виростали майстри об’єктива та зароджувалися цілі фотографічні школи, що змінювали людське сприйняття світу. Далі на viennafuture.eu.
Перші знімки Відня: як світлопис завоював імперську столицю
Відень, як і інші великі європейські столиці, швидко підхопив вітер змін, який приніс винахід фотографії. Вже у 1840 році, незабаром після появи дагеротипії, у місті з’явився один з найстаріших австрійських знімків. На цій унікальній дагеротипії зафіксовані велична Імператорська школа верхової їзди та старий Бургтеатр – свідки тогочасного життя Відня, які тепер дбайливо зберігаються в музеї “Альбертіна”.
Стрімкий розвиток нового мистецтва призвів до відкриття першої фотостудії у Відні у 1858 році, яку заснував Людвіг Ангерер. Його талант швидко помітили, і вже у 1860 році він отримав почесне звання придворного фотографа імператора Франца Йосифа I. Це свідчить про високий рівень визнання фотографії при імператорському дворі.
Хоча Австрія була в авангарді фотографічного руху з самого початку, вона не стала “республікою фотографів”, як можна було б очікувати. Проте, саме у Відні відбулися важливі події:
- 1864 рік. У Відні пройшла перша фотовиставка у німецькомовних країнах, що стало знаковою подією для поширення нового виду мистецтва.
- 1873 рік. У рамках Всесвітньої виставки у Відні відбулася ще одна велика фотоекспозиція.
- 1888 рік. Відень приймав першу виставку аматорських фотографій в Австрії, що свідчило про зростання популярності фотографії серед широких верств населення.
Попри ранні досягнення, перший повний огляд історії австрійської фотографії відбувся лише у 1901 році, з нагоди 40-річчя Фотографічного товариства. Наступна значна презентація, присвячена “Мистецтву ранньої фотографії 1840-1880”, відбулася лише у 1928 році. Відень був не лише колискою для багатьох видатних фотографів та інновацій, але й місцем, де історія фотографії розвивалася своїм унікальним шляхом, від перших захоплених поглядів до формування справжнього мистецтва.
Період розвитку та становлення
Відень швидко усвідомив потенціал фотографії. Щоб об’єднати ентузіастів цього нового мистецтва, у 1861 році була заснована “Фотографічна спілка” (Photographische Gesellschaft). Це була інноваційна ініціатива, яка зібрала разом професійних майстрів об’єктива, фотографів-аматорів, видавців та всіх, хто цікавився цим захопливим світом.
Ця спілка не змусила на себе довго чекати й уже у 1864 році зробила значний крок у розвитку фотографії. Вона організувала першу в німецькомовному світі фотографічну виставку. Подія мала грандіозний успіх, привернувши увагу близько 10 000 відвідувачів, серед яких був і сам імператор. Це свідчить про те, наскільки швидко фотографія перетворилася з технічної цікавинки на явище, що заслуговує на широке визнання.
Але Відень не зупинився на цьому. У 1888 році місто зробило ще один революційний крок, відкривши “k.k. Lehr- und Versuchsanstalt für Photographie und Reproduktionsverfahren” під керівництвом Йозефа Марії Едера. Це був не просто черговий навчальний заклад – це була перша у світі державна школа, присвячена фотографії та репродукційним процесам. Згодом вона отримала відомішу назву Höhere Graphische Bundes-Lehr- und Versuchsanstalt, ставши кузнею кадрів та центром інновацій у галузі фотографічного мистецтва та технологій.
Таким чином, Відень не лише швидко прийняв фотографію, а й активно сприяв її розвитку, створивши інституції, які заклали фундамент для подальшого розквіту цього мистецтва в Австрії та далеко за її межами.
Як Анна Ауер створила першу фотогалерею Відня
У 1970-х роках культурна сцена Відня отримала свіжий подих завдяки невтомній праці Анни Ауер, історикині в області фотографії та публіцистки. Вона, заснувавши першу у місті фотогалерею, взяла на себе місію: довести, що фотографія – це самостійний вид мистецтва, гідний місця в музейних колекціях. Через симпозіуми, лекції та виставки вона невпинно боролася за соціальне визнання світлопису. Саме завдяки її зусиллям фотографія знайшла своє належне місце у вишуканих віденських музеях. Анна Ауер також організувала першу в Австрії масштабну виставку робіт австрійських фотографів-емігрантів. Але як же виник цей непереборний інтерес до фотографії, і що привело до створення першої галереї?
Сама пані Ауер зізнавалася, що все почалося з “історії кохання”. У 1963 році вона познайомилася з фотографом Вернером Мразом, який тоді вивчав інформатику у Віденському технічному університеті. Він був справжнім ентузіастом фотографії й зумів “заразити” її цим “вірусом”. У 1968 році Вернер поїхав до Дюссельдорфа працювати фоторедактором, залишивши Анну саму у Відні. Саме тоді їй спала на думку ідея: створити разом галерею, адже Вернер так захоплювався красивими знімками.
Анна Ауер не мала жодного уявлення про те, які фотогалереї існували на той час, окрім кількох в США. У Відні ж такого особливого місця не було. І вона взялася за справу. Через шість тижнів, коли Вернер повернувся, розпочалися справжні труднощі. Їм потрібно було житло та гроші – те, чого у них не було. Анна, сповнена рішучості, вирушила до доглядачів першого району з пачкою сигарет під пахвою, адже вони хотіли галерею саме в центрі міста.
Їм посміхнулася удача: вони знайшли потрібне приміщення на Бекер Штрассе. Анні пощастило зустріти архітектора та художника Петера Перца, який одразу ж загорівся цією ідеєю. Оскільки грошей не було, вона благала його встановити максимально низьку орендну плату. Так, вони отримали приміщення всього за 100 шилінгів, хоча й з умовою, що Петер також зможе виставляти свої роботи (чого, зрештою, так і не сталося). “Зрештою, це була удача – і історія кохання”, – згадувала пані Ауер.
Формування фотосцени у Відні 1970-х
Фотографічна сцена в Австрії 1970-х років була досить консервативною. Коли галерея Die Brücke з’явилася, вона стала абсолютним піонером у галузі художньої фотографії. Анна Ауер та її колеги розуміли, що вони роблять щось новаторське. На той час фотографічна сцена складалася з багатьох аматорів, які приходили до галереї з питаннями: “Як ви це робите? Як це працює?” Багато з них були талановитими, але абсолютно не знали історії фотографії, не чули про Талбота та її початки.
Саме тому Анна Ауер та її команда вирішили не обмежуватися лише виставками сучасної фотографії. Вони інтегрували історичні та теоретичні міркування у свою галерейну роботу, прагнучи просвітити публіку. На початку, перші шість місяців, було дуже важко і гнітюче, адже навіть віденські фотографи дуже вагалися пропонувати свої роботи для продажу в галереї. Проте, завдяки їхній відданості та вірі в мистецтво фотографії, “Фотографічна спілка” та її галерея заклали міцний фундамент для розвитку фотографічної культури у Відні.
Джерела: magazin.wienmuseum.at, www.peter-weibel.atf, www.geschichtewiki.wien.gv.at, blog.studiumdigitale.uni-frankfurt.de