Сучасне віденське метро є частиною найбільшої в країні системи громадського транспорту, щорічно перевозячи понад 440 мільйонів пасажирів або 1,2 мільйона людей на день, пише viennafuture.eu.
З чого все починалося?
Офіційно відкриття віденського метро відбулося в 1978 році. Його мережа складається з 5 основних ліній і частково утворена з маршрутів електричного легкорейкового транспорту, який раніше був заснований на паровій тязі й почав працювати з 1898 року. Метро управляє компанія “Wiener Linien GmbH & Co KG”.
Аналізуючи інформацію, можна стверджувати, що підземну залізницю звели в 1840 році. У той період було подано безліч заявок на отримання ліцензії, тому Відень вважається містом із найбільшою кількістю планів метро. У 1844 році інженер Генріх Сіхровскі подав заявку на будівництво пневматичної залізниці. Згідно з його розробкою поїзди повинні були переміщатися пневматично за допомогою повітряних помп стаціонарних парових машин. Важливо відзначити, що такі дороги на той період вже були побудовані в Лондоні та Парижі, а у Відні, на жаль не знайшлося інвесторів для реалізації цього проєкту, тому від ідеї відмовилися.
Станом на 1873 рік було створено 25 планів міського залізничного сполучення. Кільцева залізниця з’явилася в проєкті з розширення Відня в 1858 році, який уже встигли реалізувати як частину основної лінії швидкісного транспорту. Перший план метро в глибокому тунелі, створений Емілем Вінклером датується 1873 роком.
У 1890 році в місті було створено Комісію з транспортних систем. Почалося проєктування швидкісного трамвая. У 1892 році ухвалили закон про створення мережі легкорейкового транспорту з протяжністю 40 кілометрів. Закладання фундаменту відбулося в 1892 році.
Після закінчення Другої світової війни пріоритет віддавався розвитку приватного транспорту. Коли в 1960 році кількість автомобілів у Відні зросла, почалася дискусія щодо створення наземного простору для приватного транспорту. У січні 1968 року міська рада Відня ухвалила остаточне рішення будівництва підземної мережі метрополітену. Після оцінки 25 проєктів найактуальнішою видалася базова мережа завширшки 30 кілометрів.
Офіційне відкриття віденського метрополітену відбулося в 1978 році.
Розвиток метро
Поступово метро розширювалося і склало 5 ліній загальною довжиною 78,5 км, які охоплюють 104 станції. Сучасним метро і далі керує віденський оператор громадського транспорту “Wiener Linien GmbH & Co KG”.
Перший важливий етап розширення метрополітену відбувся в 1969 році й тривав до 1982 року. Тоді муніципальна рада ухвалила рішення про будівництво мережі з лініями U1, U2 і U4. У цю мережу входила траса легкорейкового транспорту та лінія “Ustraba”, її протяжність становила 30 км.
У 1982 році розпочали другий етап розширення метро, який тривав до 2000 року.
На цьому етапі звели лінію U3 протяжністю 13,5 км і U6 протяжністю 17,5 км. Лінія U3 мала з’єднати Вестбанхоф і Ердерберг та перетнути U1 під Штефансплац. Вона з’єднала райони Ландштрассе й Оттакрінг. На будівництво було витрачено 9,4 мільярда шилінгів. У 1992 році на кінцевій станції “Erdberg” відкрили паркінг на 1800 місць. Лінію поетапно вводили в експлуатацію до 1998 року.
У рамках третього етапу з 2000 року до 2010 року відбулося продовження ліній U1 і U2. До кінця третього етапу будівництва протяжність підземної мережі метро досягла 74,6 км і налічувала 101 станцію, які розташовані в різних місцях над і під землею.
З 2010 року до 2023 року було проведено четвертий етап розширення. У цей період побудували нову лінію U5.
Після свого первинного запуску віденський метрополітен перебуває в постійному розвитку і має значний попит серед містян.
