Петер Міттерхофер — людина, яка прославилася не тільки в Австрії, а й далеко за її межами. Завдяки старанням, геніальному розуму, чоловік зміг домогтися гарних результатів і представив світові кілька видів друкарських машинок, пише viennafuture.eu.
Перші кроки у винахідництві
Народився Петер 20 вересня 1822 року в комуні Парчинес, Тіроль. У ранньому віці хлопчик почав вчиться теслярства у свого батька. Далі працював у цій сфері. Також Петер проявляв любов до музики. У 1849 році Міттерхофер виїхав із комуни в пошуках кращого життя. Спочатку він відвідав Німеччину, а згодом Швейцарію та Францію.
У 1860 році знову повернувся до Парчинеса і продовжив займатися теслярством. У цей період чоловік винайшов музичний інструмент, який називав “Glachter”. Апарат схожий на піаніно, оснащений невеликими молоточками, які під час удару по дерев’яних дисках створювали звуки, що нагадують людський сміх. Найімовірніше, що цей винахід надихнув Пітера на створення друкарської машинки.
Невизнані винаходи
У 1864 році Міттерхофер почав працювати над створенням першої машинки, незабаром він покращив її, а згодом зміг випустити кілька моделей, кожна відрізнялася від попередньої.
У 1864 році Петер розробив модель №1. Він назвав її “Wiener Modell”, пристрій мав 30 кнопок і міг друкувати тільки великими літерами. Механізм роботи машинки був простий: символи наносилися на папір за допомогою спеціальних важелів. Під час натискання клавіші важіль ударяв по просоченій чорнилом стрічці, залишаючи відбиток букви на аркуші паперу. Завдяки тому, що клавіші розташовувалися в кілька рядів, можна було друкувати двома руками.
У 1865 році світ побачив модель №2, створену в 1865 році. Вона називалася “Dresdner Modell”, тепер ця машинка представлена в колекції міста Дрезден. Виріб мав подібні конструктивні особливості, що й попередній. Однак частина елементів у ньому вже складалися з металу.
У 1866 році Петер створив модель №3, на жаль, вона не збереглася. Відомо, що саме з нею Міттерхофер їздив до Відня, щоб отримати схвалення від Франца Йосифа I на подальшу роботу. Чоловік презентував виріб “Modell Meran”, повністю зроблений із металу, в імператорському дворі в грудні 1866 року. Франца Йосифа I винахід привів у захват, адже раніше ще ніхто не спромігся таке придумати. У цій моделі було встановлено спеціальний перемикач для великих і маленьких літер.
У 1869 році винахідник випустив машинку “Wiener Modell” одну з найзручніших у використанні. Вона мала 82 кнопки для цифр, великих і малих літер. Під час друку використовувався шрифт “Garmond Fraktur”. Щоб показати його величності імператору та еліті свою нову машинку, у 1870 році Петер пішов до Відня. Франц Йосиф I видав генію імператорську премію для продовження роботи. Після повернення зі столиці додому Петер допрацював свою машинку, застосувавши літери з місцевої друкарні та замінивши всі дерев’яні деталі на залізні.
Другий похід до Відня був менш успішним, адже місцеві експерти не змогли розгледіти потенціал у використанні друкарської машинки. Засмутившись, Міттерхофер закинув ідею механізації друку. Він продовжив працювати столяром і винаходити різні пристосування. Наприклад, коли його дружина захворіла, для полегшення її роботи Петер розробив дерев’яну пральну машинку.
Американець Крістофер Летем Шоулз продовжив роботу над друкарськими машинками, винайденими Міттерхофером, і зміг побудувати успішний бізнес. У 1893 році Петер Міттерхофер помер.
Нащадки оцінили винахід великого генія. У 1993 році в Парчинесі відкрили музей друкарських машинок, а на його площі встановили бронзове погруддя Петера Міттерхофера.
