Кожна країна, місто мають свої міфи. Відень не виняток, існує велика кількість історій, які переходять з одного покоління в інше. Детальніше про них на viennafuture.eu.
Криниця з Василіском
У 1212 році на вулиці Schönlaterngasse почалася справжня метушня: служниця, яка підійшла до криниці набрати води, виявила, що всередині нього сидить страшне чудовисько. Жінка сильно закричала, вибігли сусіди, почали думати, що ж робити з цим монстром. Хтось навіть побіг й покликав членів міського магістрату. Натовп стояв у ступорі. Тут раптово вийшов місцевий лікар і сказав, що чудовиська в криниці звуть Василіск. Крім того, він додав, що Василіска потрібно побоюватися, оскільки він може вбити одним своїм поглядом.
Господар будинку, біля якого була криниця, дуже злякався й оголосив велику нагороду тому сміливцю, який переможе Василіска.
Молодий хлопець зміг подолати монстра, озброївшись невеликим дзеркалом, він спустився до криниці, Василіск підняв голову й побачив своє відображення в дзеркалі та вмить скам’янів.
Хлопець прибрав тіло з криниці. Замість нагороди, він попросив руки дочки господаря будинку, тому нічого не залишалося, як погоджуватися.
Милий Августин
Ходить у Відні ще одна легенда про співака Августина, який пережив епідемію чуми. Чоловік практично побував у потойбічному світі, але зміг повернутися у світ живих.
Августин любив часто відвідувати таверни, що його ледве й не згубило. Одного разу вночі він сильно напився і дорогою додому впав у глибоку канаву, де було багато трупів. Вранці, коли чоловік прокинувся, він пережив сильне психологічне потрясіння, і відразу після цього написав свою знамениту пісню з ліричним підтекстом. У своєму творі він заспівав про те, що в його житті все втрачено, він залишився ні з чим.
Про подальшу долю цього співака версії різняться. Одні кажуть, що він розбагатів, домігся успіху, інші припускають, що помер молодим від пияцтва.
Стефанівський півень
Наступна легенда, пов’язана з залізним півнем, який був розташований на даху Стефанівського собору. На початку 15 століття жив був хоробрий та дуже добрий лицар Каспар фон Шлезер. Чоловік був одружений на красивій жінці.
Одного разу імператор Максиміліан наказав Каспару вирушити до Константинополя й доставити султану важливе послання. Лицар захвилювався, адже попереду далека і дуже небезпечна дорога, крім цього, доведеться залишати дружину саму, велика ймовірність, що її може забрати хтось інший.
Незважаючи ні на що довелося йти. Настав день прощання, дружина одягла на шию Каспара освячений хрест, який мав захистити його від біди.
Після довгої мандрівки Каспар усе ж таки прибув до султана і вручив йому послання. Дорогою додому лицаря затримали розбійники, вони схопили його й продали в рабство.
За цим слідували довгі роки складної роботи. Лише хрест, який вдалося заховати від грабіжників, давав йому надію, що одного разу він вийде на свободу.
Йшов другий, а після третій рік, вдома дружина оплакувала загиблого чоловіка. Через 5 років вона полишила надію на повернення Каспара і вирішила вийти заміж за іншого.
Коли почали готуватися до весілля, Каспару наснився сон: він побачив свою кохану, яка стоїть біля вівтаря собору Святого Стефана за руку з його другом Маркенштейном. Якийсь дивний голос прошепотів сплячому чоловікові, що ще не все втрачено, і можна запобігти цьому шлюбу.
Каспар прокинувся, у розпачі він подумав, що навіть віддав би душу дияволу, щоб швидше опинитися у Відні. У той момент чоловік побачив перед собою диявола, який тримав у руках фігурку півня й запропонував угоду: лицар віддає йому душу, а птах доправляє його до Відня.
Каспар погодився тільки за однієї умови, що під час польоту він спатиме, і таким чином диявол забере його душу. Коли сатана з Каспаром підлетіли до собору Святого Стефана, півень голосно закричав, лицар прокинувся. Зрозумівши, що не вдасться отримати душу, диявол штовхнув Каспара з півнем в Дунай, а сам вирушив у пекло.
Рибалки витягли двох з річки, Каспар зміг вчасно дістатися до церкви, з великою радістю він обійняв свою дружину.
На знак подяки півневі, який визволив його з рабства, лицар виготовив залізну фігурку півня і встановив її на даху собору Святого Стефана.
